Любов не перестає

Коли мені виповнилося дев’ятнадцять років, я переїхала від мами більш ніж на сімсот миль. Одного ранку я побігла виконувати доручення, забувши про нашу заплановану телефонну розмову (тоді ще не було мобільних телефонів). А ввечері до мене прийшли двоє поліцейських. Мама захвилювалася, тому що я ніколи не пропускала наших розмов. Подзвонивши кілька разів і не отримавши відповіді, вона звернулася в поліцію. Один із поліцейських повернувся до мене і сказав: “Як добре знати, що тебе люблять і не заспокояться, поки не переконаються, що з тобою все гаразд”.